сов. разг.
Признаться в своей вине.
ПОВИНИ́ТЬСЯ, повинюсь, повинишься (разг. устар.). совер. к виниться.
ПОВИНИ́ТЬСЯ см. виниться.
ПОВИНИ́ТЬСЯ -ню́сь, -ни́шься; св. Признаться в вине, в дурном поступке. Хочу перед тобой п. П. в краже. П. отцу.
повини́ться, -ню́сь, -ни́тся
повини́ться, повиню́сь, повини́мся, повини́шься, повини́тесь, повини́тся, повиня́тся, повиня́сь, повини́лся, повини́лась, повини́лось, повини́лись, повини́сь, повини́вшийся, повини́вшаяся, повини́вшееся, повини́вшиеся, повини́вшегося, повини́вшейся, повини́вшихся, повини́вшемуся, повини́вшимся, повини́вшуюся, повини́вшеюся, повини́вшимися, повини́вшемся
См. признаваться...
по/вин/и́/ть/ся.
повини́ться св 4b