ПОВИНОВА́ТЬСЯ, повинуюсь, повинуешься, совер. (только в прош. вр.) и несовер., кому-чему. Послушаться (слушаться) кого-нибудь, подчиниться (подчиняться) беспрекословно кому-чему-нибудь. Повиноваться старшим. Повиноваться распоряжениям. Ему приказали, и он тотчас повиновался. Он всегда повиновался приказаниям.
повиноваться
Толковый словарь Ушакова
Формы слов для слова повиноваться
повинова́ться, повину́юсь, повину́емся, повину́ешься, повину́етесь, повину́ется, повину́ются, повину́ясь, повинова́лся, повинова́лась, повинова́лось, повинова́лись, повину́йся, повину́йтесь, повину́ющийся, повину́ющаяся, повину́ющееся, повину́ющиеся, повину́ющегося, повину́ющейся, повину́ющихся, повину́ющемуся, повину́ющимся, повину́ющуюся, повину́ющеюся, повину́ющимися, повину́ющемся, повинова́вшийся, повинова́вшаяся, повинова́вшееся, повинова́вшиеся, повинова́вшегося, повинова́вшейся, повинова́вшихся, повинова́вшемуся, повинова́вшимся, повинова́вшуюся, повинова́вшеюся, повинова́вшимися, повинова́вшемся